Історична довідка

   

  У центрі парку селища Нова Прага Олександрійського району Кіровоградської області височить незвичайної форми пам’ятник. Установлений він на честь військових маневрів, які проходили тут у серпні 1888 року Навчання відбувалися на скошених сінокісних угіддях південніше Нової Праги за участі багатьох військових частин з Центральної та Південної України. На маневрах був присутній імператора Олександра ІІІ з великою свитою генералів, дипломатів, членів уряду. Спостережний пункт царя був споруджений на Високій могилі. Тоді ж у 1888 році було закладено пам’ятник, котрим губернське земство вирішило вшанувати військові частини, що брали участь у маневрах, та приїзд іменитих гостей. Відкриття відбулося у травні 1893 року.

Проектував пам’ятку відомий одеський архітектор Олександр Йосипович Бернадацці (1831-1907). 

Згодом почалося спорудження пам’ятної колони. На кургані конічної форми височить постамент із десяти кільцевих брил-сходинок, виготовлених із місцевого граніту. У два верхніх кільця вмонтований лабрадоровий блок із написом: «Споруджено Херсонським земством». Над сходами вивищується колона з городищенського лабрадору, а на ній у шаховому порядку розміщені відполіровані чорні пірамідки. Із книги Федора Плотніра «Петриківські бувальщини» можна дізнатися, що у первісному вигляді пам’ятника між пірамідками були відполіровані лабрадорові таблички з викарбуваними та прикрашеними позолотою назви військових частин, котрі у 1888 році брали участь у маневрах. Проте у роки революції та громадянської війни ці написи були знищені. У той же бурхливий період історії постраждала і верхня частина пам’ятника, адже колона закінчувалася карнизом з біломармуровою кулею, яку увінчував бронзовий двоголовий орел, що тримав у дзьобах вінець Слави. 

Зруйновану верхівку у 20-х роках ХХ століття дооформити взявся син власника олійні та механічної майстерні Збарський. Він закупив у Саблино-Знам’янського цукрового заводу баки з червоної міді, склепав із них та закріпив поверх колони конусоподібну стелу. Проте і ця верхівка не витримала випробування часу на людську моральність: її було знято вандалами. Не один рік пам’ятник заглядав у вічі місцевих жителів спаплюженим виглядом. Дощі, вітри та сонце робили свою справу – руйнували колону. Але у 2009 році небайдужі та ініціативні підприємці селища організували ремонтні роботи зруйнованої верхівки.